top of page

Програмне забезпечення бібліотеки

    Однією з основних характеристик сучасного етапу розвитку бібліотек є застосування інформаційних технологій. Мета автоматизації бібліотеки – підвищення продуктивності праці, поліпшення якості інформаційних послуг, усунення трудомістких і монотонних операцій. Такі можливості власне надають електронний каталог та бази даних. 

WebIrbis.png

WEB ІРБІС 64

​

       Програмне забезпечення системи Web-ІРБІС 64 призначений для здійснення доступу користувачів Інтернет до електронних каталогів та інших бібліографічних баз даних системи автоматизації бібліотек ІРБІС64. Система Web-ІРБІС 64 являє собою типове інтегроване рішення в області автоматизації бібліотечних технологій і призначена для використання в бібліотеках будь-якого типу і профілю для використання в якості однієї з основних компонент бібліотечних Інтернет-серверів і інтернет-комплексів. Система повністю відповідає міжнародним вимогам, що пред'являються до таких систем, і підтримує всі вітчизняні бібліографічні стандарти і формати.

 

​

        Електронний каталог (ЕК) – це машиночитаний бібліотечний каталог, що працює в реальному часі і наданий у користування читачам.

​

           Електронний каталог об'єднує в собі функції:

​

  • алфавітного, систематичного каталогів;

  • спеціальних картотек, зокрема за видами документів (автореферати, дисертації, електронні видання)

  • книжкові фонди (фонди митної літератури та фінансової);

  • систематичної картотеки статей;

  • тематичних картотек;

 

         Усі записи електронного каталогу мають предметні рубрики і ключові слова. Ключові слова – дуже зручний шлях пошуку, оскільки не вимагає від читача знання автора, назви документа. Знаючи точно або навіть приблизно тему свого запиту, можна ввести її самостійно за допомогою клавіатури або вибрати з наявного словника. Якщо видання має географічну, хронологічну або іменну рубрики, то за всіма рубриками можна здійснити пошук. Усі електронні каталоги створено за принципом традиційних (карткових) алфавітного, систематичного та предметного каталогів. Знайти інформацію в електронному каталозі дуже просто, оскільки інформаційний пошук здійснює не користувач самостійно (вручну, гортаючи каталожні картки), а комп'ютер, відповідаючи на запит у вигляді ключових слів або словосполучень, введених у рубрику "Пошук". Електронний каталог є надзвичайно ефективною інформаційно-пошуковою системою, оскільки дозволяє швидко отримати літературу за темою, предметом, а також повнотекстову інформацію для перегляду і роздрукування.

​

          Електронний каталог бібліотеки формується з 2002 року

​​

         Доступ до електронного каталогу можливий як з локальної мережі університету, так і з мережі Інтернет.

web.png
irbis.png

Репозитарій електронних публікацій УМСФ

images.png

       DSpace — пакет вільного/відкритого програмного забезпечення що забезпечує інструменти для керування цифровими активами, і зазвичай використовується як основа для колективних архівів.

Це ПЗ також пропагується як платформа для цілей цифрового зберігання. Від першого виходу у 2002, спершу як продукт альянсу HP-MIT, DSpace був встановлений і використовується у понад 1400 установах по всьому світу [1], від великих університетів до невеличких освітніх коледжів, культурних організацій та дослідницьких центрів. DSpace підтримує широку різноманітність даних, зокрема книги, тези, 3D сканування об'єктів, фотографії, фільми, відео, набори дослідницьких даних та інші форми вмісту. ПЗ розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє користувачам налаштовувати та розширювати програмне забезпечення за їхніми потребами.

       Перша версія DSpace була випущена у листопаді 2002 після об'єднаних зусиль розробників від MIT та лабортароії HP у Кембріджі, Массачусетс.

       17 липня 2007 компанія HP та Массачусетський технологічний інститут оголосили про створення Фонду DSpace, некомерційної організації, яка буде забезпечувати керівництво та підтримку для спільноти DSpace.

       12 травня 2009 Fedora Commons та Фонд DSpace об’єднали їхні організації щоб продовжувати спільну справу. Спільна некомерційна організація називається DuraSpace. Місією DuraSpace є забезпечення впровадження інновацій та лідерства з використаням технологій відкритого коду та хмара-технологій у першу чергу для бібліотек, університетів, дослідницьких центрів й культурних організацій. DuraSpace забезпечує керівництво та підтримку як для DSpace так і Fedora.

repoz.png
DSpace_logo.png

          УФД/Бібліотека

​

   В бібліотеці впроваджена автоматизована бібліотечно-інформаційна система (АБІС) “УФД/Бібліотека”, (український програмний продукт ЗАТ «Український фондовий дім»), яка реалізує такі основні функціональні можливості, як бібліографічний опис, аутентифікацію користувачів та розмежування їхніх прав доступу, структуризацію інформації за відповідними ознаками, простий, розширений та повнотекстовий пошуки, зберігання інформації у різноманітних форматах (текстовий, мультимедійний тощо), розширення опису інформації із вказівкою на усі пов’язані з цим описом записи (типи файлів), створення тематичних добірок інформації за різними атрибутами пошуку, статистичний аналіз діяльності бібліотеки.

​

    Створюються та регулярно поповнюються наступні бази даних бібліотеки: книг; методичних матеріалів; брошур; авторефератів дисертацій; періодики; статей періодики; видання працівників університету.

       Електронний каталог бібліотеки формується з 2004 року.

     База даних Електронного каталогу містить фінансово-економічну літературу та на сьогоднішній день нараховує 37854 записів.

   З метою удосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу бібліотека продовжує роботу з формування повнотекстової бази даних (БД) «Електронна бібліотека». В 2010 році було створено електронну бібліотеку на основі розробленої автоматизованої системи, яка дає змогу надавати, зберігати, шукати та отримувати інформацію в електронному вигляді за допомогою мережевих технологій.

    Доступ до матеріалів електронної бібліотеки здійснюватиметься через пошукову веб- сторінку АБІС «УФД/Бібліотека». Але з огляду на дотримання авторських прав доступ до повних електронних текстів обмежується локальною мережею університету та відділом інформаційних технологій.

​

Основні можливості:

      Система передбачає засоби для здійснення таких основних дій:

Для відбору та перегляду інформації електронного каталогу:

  • Пошук документів за заданими критеріями (темами класифікаторів та значеннями полів бібліотечного опису або через зв'язки документів).

  • Сортування відібраних документів за вказаними критеріями в порядку зростання або зменшення значень.

  • Ручний відбір документів шляхом складання переліку відібраних.

  • Перегляд та друк інформації щодо документів у вигляді переліків, каталожних карток та повних бібліографічних описів.

  • Перегляд інформації про наявність документів в фондах бібліотеки та інших місцях.

  • Перегляд електронних копій документів в разі їх наявності.

Scopus

Реферативна база даних та наукометрична платформа, видавничої корпорації Elsevier. Містить понад 70 млн. реферативних записів. У тому числі у базі даних проіндексовано 23 тис. назв наукових журналів 5 000 міжнародних видавництв, 340 книжкових серій та 8 млн матеріалів конференцій. Видання індексуються у Scopus з різним хронологічним охопленням, найповажніші наукові часописи представлені архівами, починаючи з першого випуску першого тому.


Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах.

​

Галузеве покриття розподіляється таким чином:

  • Фізичні науки (Виробництво; Енергетика; Комп’ютерні науки; Математика; Матеріалознавство; Науки про Землю та планети; Фізика і астрономія; Хімічні технології; Хімія) – 41 %;

  • Медичні науки (Медицина; Ветеринарна справа та ветеринарна медицина; Медичні професії; Сестринська справа; Стоматологія; Фармакологія, токсикологія та фармацевтичні науки) – 40 %;

  • Науки про життя (Біохімія, генетика та молекулярна біологія; Імунологія та мікробіологія; Науки про навколишнє середовище; Нейронауки; Сільськогосподарські та біологічні науки) – 24 %.

  • Соціогуманітарні науки (Бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік; Економіка, економетрика та фінанси; Мистецтвознавчі та гуманітарні науки; Психологія; Соціальні науки; Теорії прийняття рішень) – 12 %;

 

Для оптимізації проведення аналітичних досліджень платформа має засіб контролю ефективності досліджень Research Performance Measurement (RPM). Інструментарій RPM ґрунтується на унікальній ідентифікації авторів, установ та видань; він дає змогу отримувати різноманітні мультимедійні аналітичні звіти по окремих учених, наукових установах, напрямах досліджень та назвах видань.

bottom of page